Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію про бронювання працівників під час воєнного стану.
Постановою КМУ від 03.03.2022 р. № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 194) врегульовано питання щодо бронювання працівників під час воєнних дій. 08.03.2022 року Міністерство економіки України видало лист № 2714-20/9420-03 «Щодо організації бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану». Заброньований працівник: хто це? Відповідно до ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Заброньовані працівники не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві. Вони не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (ст. ст. 23, 25 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Порядок бронювання працівників Оформлення бронювання працівників регулюється Постановою № 194: 1. Робимо Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час за формою, визначеною Додатком 1 до Постанови № 194. 2. Узгоджуємо Пропозиції з Міністерством оборони. 3. Підприємства, установи і організації надсилають Пропозиції до органів державної влади, інших державних органів за відповідною сферою управління, галуззю національної економіки для проведення аналізу та узагальнення. При цьому, слід наводити належне обґрунтування щодо виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо). 4. Орган державної влади або інший державний орган подає до Мінекономіки узгоджені Пропозиції у друкованій та/або електронній формі. 5. Міністерство економіки узагальнює подані Пропозиції і протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення, в якому вказується строк відстрочки заброньованому працівнику, яка не може бути більше 6 місяців. 6. Копію рішення Міністерство економіки надсилає Міністерству оборони та органу держави, який подавав Пропозицію. 7. Міністерство економіки видає витяг з наказу, що і є підтвердженням надання заброньованому працівнику відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний. 8. Міністерство оборони через Генеральний штаб Збройних Сил доводить до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витяг з наказу про відстрочку. 9. Заброньовані працівники військовозобов’язані перебувають на спеціальному військовому обліку (ст. 21 Порядку 921). Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час. Особливості бронювання водіїв Військовозобов’язані водії, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, та військовозобов’язані працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання здійснюється у наступному порядку:
Коли скасовується відстрочка заброньованого працівника? Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі: 1) закінчення строку її дії; Порядок анулювання бронювання працівника: 1. Орган державної влади, іншого державного органу подає Подання до Міністерства економіки. 2. Протягом одного дня Міністерство економіки приймає рішення, а копію надсилає Міністерству оборони. Що робити, якщо заброньований працівник не з’являється на роботі або виїхав за кордон? Якщо підприємство працює і не знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії, то по суті працівник в односторонньому порядку відмовився від виконання роботи. Звісно, в майбутньому, суд визнає таку відсутність працівників поважною причиною, тому не рекомендую звільняти відсутніх працівників за прогул. Проте такий працівник може бути звільнений як за його ініціативою (за власним бажанням або угодою сторін), за закінченням строкового трудового договору, так і за ініціативою роботодавця. Стаття 119 КЗпП щодо заборони звільняти не розповсюджується на заброньованих працівників. Отже, такий працівник може бути звільнений, наприклад, за систематичні порушення трудових обов’язків якщо в його трудовому договорі або в посадовій інструкції прописано умови виконання трудових обов’язків під час воєнного стану як заброньованого військовозобов’язаного працівника. Також не заборонено звільняти під час воєнного стану у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників, але із дотриманням процедури та строків. Звісно, поки заброньований працівник відсутній, його роботу повинен хтось виконувати. Тому можливим варіантом суміщення його посади іншим працівником (ст. 105 КЗпП), а після вступу в дію Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (законопроект № 7160) — оформлення нового працівника за строковим трудовим договором на час відсутності заброньованого працівника. Поки працівник відсутній, його табелюємо, але заробітну плату можемо не виплачувати. Голова МК профспілки О. Дзюба |
