Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо ситуацій коли працівник часто хворіє.
Листок непрацездатності підтверджує наявність у працівника поважної причини не виходити на роботу. А що, як протягом року таких листків буде багато? Чи має право роботодавець звільнити такого працівника? Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Отже, роботодавець у ситуації, наведеній у запитанні, має право, але не зобов’язаний розірвати трудовий договір з працівником, який через хворобу (загальне захворювання) відсутній на роботі більше чотирьох місяців підряд. Але, для того щоб роботодавець міг скористатися цією підставою для звільнення, непрацездатність працівника повинна тривати більше чотирьох місяців підряд. Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами узяв щорічну відпустку чи відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4-місячного строку уривається. Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців, не можна. Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП строк повинен спливти повністю. Закінченням цього терміну слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою. Також, при звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника — це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). Інакше звільнення може бути визнане судом неправомірним. У випадку якщо працівник є членом профспілки необхідно отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Голова МК профспілки О. Дзюба |