Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «Оплата праці» про розрахунок відпускного стажу для щорічної відпустки за новими правилами.
24.12.2023 набули чинності зміни в законодавстві щодо відпусток, передбачені Законом України від 22.11.2023 р. № 3494-ІХ (далі — Закон № 3494). У зв’язку з цим розширено перелік періодів, які не формують відпускний стаж працівника. Тож давайте розбиратися, які періоди тепер будуть зараховуватися у відпускний стаж для щорічної відпустки. Період військової служби Зміни щодо зарахування періоду військової служби до відпускного стажу відбулися вже давно. Нагадаємо, що завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-ІХ з 19.07.2022 було:
А отже, дні військової служби, що припали на період після 19.07.2022, не зараховуються до стажу для надання щорічної відпустки працівників, за якими не зберігається середній заробіток відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Зверніть увагу! На той час ще залишалися деякі категорії працівників, за якими роботодавець повинен був зберігати середній заробіток у період військової служби (навіть після 19.07.2022). Адже таким працівникам збереження середнього заробітку було передбачено не ч. 3 ст. 119 КЗпП, а іншими нормами. До таких працівників належали: а) педагогічні та науково-педагогічні працівники (ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (далі — Закон про освіту), ч. 3 ст. 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 р. № 2745-VIII); Для них період військової служби включався до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Увага! З 24.12.2023 Законом № 3494 скасовано обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за час проходження військової служби за педагогічними та науково-педагогічними працівниками. У зв’язку з цим вони втрачають право на відпускний стаж. Оскільки час військової служби педпрацівників, що припадає на період з 24.12.2023, не зараховуватиметься до стажу, що дає право на щорічну відпустку. Водночас дні військової служби до 24.12.2023 увійдуть до відпускного стажу таких працівників. Щодо добровольців ТРО, то для таких працівників наразі діють ті ж самі правила формування відпускного стажу, що і до 24.12.2023. Приклад 1. Педпрацівника мобілізували з 14.11.2022. 8 січня 2024 року його звільнено з військової служби. Наступного дня працівник став до роботи та надав заяву, в якій виявив бажання піти у щорічну основну відпустку з 15.01.2024. У нього не відгуляні відпустки за два робочих роки з 11.01.2022 по 10.01.2023 та з 11.01.2023 по 10.01.2024. Тривалість відпустки за повністю відпрацьований робочий рік становить 24 календарних дні. Скільки днів відпустки можна йому надати? За робочий рік з 11.01.2022 по 10.01.2023 працівник має право на 24 календарних дні. Незважаючи на те, що він був мобілізований з 14.11.2022 (у цей час за ним зберігався середній заробіток відповідно до Закону про освіту). За робочий рік з 11.01.2023 по 10.01.2024 відпускний стаж слід обчислювати з урахуванням наступного:
Кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки за робочий рік з 11.01.2023 по 10.01.2024 становить: Загальна кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки: Відпустки без збереження зарплати Якщо зараз зазирнути до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, то ви можете побачити, що у цій нормі досі вказано наступне: час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку. Виняток становлять лише відпустки, що надаються згідно з п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6 (16, 18) років. Але попереджаємо! 24.12.2023 (дата набрання чинності Законом № 3494) до ст. 26 Закону про відпустки були внесені зміни, завдяки чому цю норму було доповнено новою частиною — ч. 4. Відповідно до неї час відпустки без збереження зарплати, наданої відповідно до ч. 1 і 3 ст. 26 Закону про відпустки, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку А отже, усі відпустки без збереження зарплати, що були чи будуть надані працівнику з 24.12.2023 на підставі ст. 26 Закону про відпустки (за сімейними обставинами, у зв’язку з карантином, дією воєнного стану, для догляду за дитиною до 6, 16, 18 років тощо), випадатимуть із відпускного стажу такого працівника. Водночас дні безоплатних відпусток, що були надані на підставі ст. 26 Закону про відпустки до 24.12.2023 та припадають на період:
Зверніть увагу! Не змінився порядок зарахування до відпускного стажу:
Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 27.01.2022. З 24.02.2022 він перебував у відпустці без збереження зарплати (спочатку карантинній, потім воєнній). Не виходячи із відпустки за власний рахунок, працівник звільняється 19.01.2024. Тривалість відпустки за повністю відпрацьований робочий рік становить 24 календарних дні. Скільки днів відпустки йому слід компенсувати при звільненні? Нашому працівнику слід компенсувати дні щорічної основної відпустки, накопичені ним за два робочих роки:
За робочий рік з 27.01.2022 по 26.01.2023 працівник має право на 24 календарних дні відпустки. Оскільки в той час відпустки без збереження зарплати, надані за ст. 26 Закону про відпустки, зараховувалися до відпускного стажу працівників. А ось за робочий рік з 27.01.2023 по 19.01.2024 відпускний стаж такого працівника слід обчислювати з урахуванням наступного: а) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зарахується лише період перебування працівника у відпустці без збереження зарплати з 27.01.2023 по 23.12.2023. Це — 331 к. дн.; Кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки становить: Періоди, що формують відпускний стаж Відпускний стаж, тобто стаж роботи, який надає право на щорічну основну відпустку, визначають відповідно до ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону про відпустки. Згідно з цими нормами до відпускного стажу працівників зараховуються наступні періоди. Час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка. На цій підставі до відпускного стажу працівника увійде час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, у тому числі й у випадку, коли жінка працює у відпустці для догляду за дитиною до 3 років на умовах неповного робочого часу. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково. Виняток — періоди військової служби без збереження середнього заробітку, передбаченого законодавством (див. вище). Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування. Виняток — відпустка для догляду за дитиною до 3 років. На цій підставі до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, включають періоди:
Зверніть увагу! Якщо працівник під час лікарняного / декрету не одержував допомоги по тимчасовій непрацездатності, то такий період випадає з його відпускного стажу (лист Мінекономіки від 15.06.2023 р. № 4706-05/28652-07). Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата в порядку, визначеному ст. 25 Закону про відпустки (з урахуванням змін, внесених до ст. 26 Закону про відпустки з 24.12.2023 — див. вище). Виняток — період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки):
Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, у тому числі у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників. Час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України від 26.01.2022 р. № 2010-IX встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата. Зверніть увагу, що відповідно до зазначених норм певні періоди, які притаманні воєнному часу, не потраплять до відпускного стажу працівника. Це:
Під час призупинення дії трудового договору працівник теж фактично не працює і йому не нараховуються виплати. Але не на підставі зазначених вище норм, а відповідно до ст. 13 Закону № 2136. Тому такий період до відпускного стажу зараховувати не можна. Для зручності наведемо в таблиці нижче періоди, які на сьогодні входять до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку (з урахуванням останніх змін у відпускному законодавстві) Періоди, які зараховуються та не зараховуються у відпускний стаж
Висновки
|
Голова МК профспілки Олександр ДЗЮБА