Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію щодо проекту Трудового кодексу.
У парламенті готують новий Трудовий кодекс – так попередньо називається новий звід правил, прав і обов’язків для працівників і роботодавців, що має прийти на зміну нині чинному в Україні Кодексу законів про працю. Хоча документ ще розробляють, його ухвалення очікується до кінця цього року, а діяти він почне, ймовірно, з початку наступного року.
Розповідаємо все, що відомо про новий Трудовий кодекс, що він передбачає та чи покращить умови праці українців.
Суть нового Трудового кодексу
Наразі немає точного списку тих положень, які увійдуть до нового закону про працю. Але серед чуток і коментарів щодо його змісту ми зібрали усі більш-менш підтверджені або найбільш ймовірні.
Так, вважають, що новий Трудовий кодекс більше захищатиме інтереси роботодавця, ніж працівника. Розберемося, чому.
Скасують заборону на звільнення вагітних жінок і батьків у період декретної відпустки. Це нововведення вважають найсуперечливішим, що найбільш за інші бентежить усіх робітників.
Галина Третьякова, голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, має думку, що цей захід навпаки покращить життя жінок дітородного віку, яких роботодавці часто побоюються працевлаштовувати через те, що така жінка в будь-який момент може піти в декретну відпустку. А надання роботодавцю право звільняти таких робітниць полегшить і їх влаштування.
Але, з іншого боку, залишиться заборона залучення вагітних жінок до понаднормової та нічної праці. На додачу, можливо, з’явиться норма про звільнення вагітних від виконання робочих обов’язків під час проходження медичних обстежень із збереженням оплати праці, а працедавець, який залишив за жінкою робоче місце на весь період її декретної відпустки, має виплачувати їй заробітну плату в установленому середньому розмірі.
Інвалідів, воїнів АТО й інших пільговиків також дозволять звільняти. З аналогічними проблемами зіштовхуються і при влаштуванні на місце роботи пільгових категорій працівників, адже, наприклад, за військовослужбовцем у зоні ООС має зберігатися місце роботи протягом усієї служби. Те ж саме стосується й інвалідів – їх не можна звільнити з тих же причин, які стосуються непільгових співробітників.
Перелік підстав для звільнення розширять. У парламенті також планують збільшити перелік причин, з яких дозволяється звільнення працівника. Попередньо він може виглядати так:
- незадовільний стан здоров’я;
- розголошення комерційної таємниці;
- призов на військову службу;
- закінчення терміну трудового договору;
- розірвання трудового договору за бажанням робітника;
- за згодою сторін;
- через скорочення штату;
- невідповідність працівника займаній посаді;
- неоднократне невиконання працівником робочих обов’язків без поважних причин;
- прогул (прогулом можна вважати відсутність працівника на робочому місці протягом трьох годин і більше без поважної причини);
- неявка на роботу протягом чотирьох місяців і більше через тимчасову непрацездатність (декретна відпустка не враховується);
- поява працівника на роботі в нетверезому стані;
- вчинення розкрадання на роботі;
- набуття чинності судового вироку про позбавлення волі працівнику.
Робочий день можуть збільшити. Наразі стандартна тривалість робочого дня складає 8 годин, але роботодавець може отримати право збільшити його до 12 годин. Правда, лише за письмовою згодою працівника.
Деякі експерти говорять, що наймані працівники і без того переробляють понаднормово, але за додаткові години своєї праці не отримували доплати. Тепер же, можливо, закріплять добровільну згоду робітника на додаткову працю, за умови додаткової оплати за подвійною ставкою.
Однак максимальна кількість годин переробки на рік не має перевищувати 150 або 170 годин, у залежності від сфери праці.
Відповідальність за неофіційне працевлаштування працівника пом’якшили. Відповідний законопроєкт, який вже ухвалили в парламенті, передбачає, що роботодавця не будуть одразу штрафувати, а спочатку зроблять попередження. Однак якщо подібне трапиться вдруге, роботодавець повинен буде заплатити штраф у розмірі восьми мінімальних заробітних плат.
Робочі страйки. Обговорюється можливе закріплення в новому Трудовому кодексі права працівників виходити на страйк, проте законодавці попереджують: страйки не мають бути спрямовані проти Кабінету міністрів або Верховної Ради; це повинно стосуватися лише підприємств, питання має вирішуватись внутрішньо, спільно з профспілками.
Але цю ініціативу не можна вважати хорошою, адже за роботодавцем закріплять право звільняти тих, хто вийшов на страйк у робочий час, або не платити зарплату на час прогулів через страйк.
Однак є хороші новини і для працівників. Парламентарі готують нові положення, які покликані покращити умови праці та оплату праці, а також закріпити деякі права співробітників, які до того існували лише у формі домовленості.
Збільшать кількість днів відпустки. Наразі офіційний термін щорічної відпустки складає 24 дні, але його планують збільшити на 4 дні – до 28.
Однак, у ці 28 днів, можливо, буде включено від 7 до 10 днів неоплачуваних “експрес-лікарняних” – це дні, коли людина може зателефонувати роботодавцю та повідомити, що не вийде на роботу. Причина може бути будь-яка – стрес, втома, нетяжка хвороба без звернення до лікаря, вигоряння або просто небажання.
Така ініціатива має врахувати сучасні умови життя, в яких людина сильніше втомлюється, і їй необов’язково мати довідку з лікарні, що вона хвора, адже стрес чи депресія – це діагноз, який навряд чи зможе поставити лікар.
Галина Третьякова також пояснює, що відповідний захід зможе знизити корупційні ризики, а саме прибрати купівлю працівниками лікарняних листів і довідок, аби пояснити свій прогул.
При цьому за робітником і роботодавцем залишається право вирішувати між собою питання щодо використання офіційно дозволених 30 днів на рік неоплачуваних днів відпустки, відгулів або вихідних, який працівник може використати за домовленістю з працедавцем.
Сієста. Законодавці обговорюють введення додаткових годин на перерву протягом робочого дня – час на відпочинок та обід може бути збільшено до 4 годин.
Однак відповідна ініціатива якщо і буде запроваджена, правом продовженої обідньої перерви зможуть користуватися представники не всіх професій (перелік таких ще не оголошували), а тривалість робочого часу від цього не зміниться – робітник все одно має відпрацювати належні 8 годин.
Фриланс стане легальним. Віддалена робота на сьогодні не є чимось незвичайним, і більше того, до 15% від усіх вакансій передбачає працю вдома. Хоча зараз така форма праці фактично не регулюється, після ухвалення нового кодексу вона має бути закріплена на тому ж рівні, що і робота в офісі.
Скасують сплату податків. Задля заохочення роботодавців наймати молодих працівників парламент пропонує звільнити громадян до 26 років від сплати податку на доходи фізичних осіб.
На додаток, підприємства можуть звільнити від сплати податку в разі, якщо вони візьмуть на себе пенсійне забезпечення своїх працівників, будуть компенсувати їхній проїзд до місця роботи або ж надають співробітникам медичне страхування.
Зменшать випробувальний термін. Новий Трудовий кодекс передбачатиме встановлення випробувального терміну для працівників не більше трьох місяців, а для виробничих професій не більше одного місяця.
Ініціативою, яку не можна віднести до хороших або поганих, є скасування трудових книжок і переведення їх до електронного вигляду.
Голова МК профспілки О. Дзюба