Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «Бухгалтер 24» щодо нарахування відпускних у період воєнного стану.
Правила розрахунку середньої зарплати для оплати, зокрема, відпусток і компенсації за невикористані відпустки визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Під час війни до нього вносили зміни. Отже, оплата щорічної відпустки, тривалість якої розраховується в календарних днях, нараховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством) (п. 7 Порядку № 100). Одержаний результат множиться на кількість календарних днів щорічної відпустки. Поза воєнним станом діє правило: святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються. Але під час воєнного стану, завдяки ч. 6 ст. 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136), це правило не діє! Саме тому, що Закон № 2136 діє тимчасово, до п. 7 Порядку № 100 зміни не внесли. Проте і складаючи наказ про відпустку (визначаючи її тривалість), і рахуючи середню зарплату, пам’ятаємо: святкових і неробочих днів під час воєнного стану немає (ст. 73 КЗпП не діє). Отже, рахуємо з того, що є — усіх календарних днів, без зменшення на свята. Але при цьому є періоди, які з розрахункового періоду все ж таки треба буде вилучити! Адже час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток чи зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду. Зокрема, це стосується і періодів оплачуваного простою, але не всіх. Якщо простій оплачувався у розмірі 2/3 окладу, цей період вилучається з розрахунку відпусткових. А от якщо простій оплачувався у розмірі окладу, — підстав для вилучення немає. А що як унаслідок такого вилучення вийде, що у працівника взагалі немає розрахункового періоду? У разі відсутності заробітку в розрахунковому періоді не з вини працівника розрахунки здійснюють виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (п. 4 Порядку № 100). Але, позаяк оклад нині, завдяки ст. 6 Закону про оплату праці, може бути й меншим за розмір мінімальної зарплати, щоб зберегти гарантії працівників, до п. 4 Порядку № 100 свого часу ввели ось яку норму. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середню заробітну плату розраховують з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу розрахунок проводять з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Обчислюючи середню заробітну плату, у всіх випадках її збереження враховують: основну заробітну плату; доплати і надбавки; виробничі премії та інші види премій; винагороду за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. На преміях спинимося окремо, адже щодо них у п. 3 Порядку № 100 в 2021–2022 рр. вносилися зміни. Отже, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (у тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховують у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без вилучення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт. А що з преміями? Премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховують у заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додають частину, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівник відпрацював частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховують суму в розмірі не більше від фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати. Обчислюючи середню заробітну плату для оплати за час щорічної відпустки або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включають виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Натомість є виплати, які в розрахунку середньої зарплати не враховують. Їх перелік наведено у п. 4 Порядку № 100. Тож виглядає все досить просто. Алгоритм короткий. Крок 1: визначаємо кількість календарних днів відпустки, на яку працівник має право. Наприклад, якщо йдеться про щорічну основну відпустку, то робимо це так. Припустімо, за рік стажу працівник має право на 24 календарні дні такої відпустки. Тому спочатку рахуємо стаж, який дає право на відпустку. А далі рахуємо кількість зароблених днів відпустки: 24: 365 х кількість днів стажу. І віднімаємо кількість днів уже використаної відпустки. Різниця і буде кількістю днів відпустки, які працівник заробив, але не використав. Крок 2: оформлюємо відпустку (складаємо наказ, у якому зазначаємо фактичну тривалість відпустки). Крок 3: рахуємо середню зарплату для оплати відпусток, застосовуючи правила, зазначені вище. При цьому визначаємо розрахунковий період і дохід, який припадає на цей розрахунковий період. Дохід ділимо на кількість календарних днів розрахункового періоду. Якщо ж розрахункового періоду зовсім немає, рахуємо середню зарплату виходячи з окладу (або мінімальної зарплати, якщо оклад менший за неї). Голова МК профспілки О. ДЗЮБА |
