Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає роз’яснення щодо: Спеціально створених умов для працівника з інвалідністю: чого хоче МСЕК від підприємства? Законодавство не тлумачить термін «спеціально створені умови праці». Закон окреслює обов’язки роботодавців:
- створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. спеціальні робочі місця;
- створювати для осіб з інвалідністю умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством (ч. 3 ст. 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII; далі— Закон № 875).
Яких умов праці потребує працівник з інвалідністю, визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Вона ж фіксує види й обсяг необхідного соціального захисту в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю.
Що МСЕК має вказати в програмі реабілітації
Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (ІПР) — комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів із визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей особи з інвалідністю (п. 2 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2007 № 757). Форму ІПР та порядок її складання регламентувало МОЗ наказом від 08.10.2007 № 623 (далі — Наказ № 623).
МСЕК, лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів (ЛКК) не лише заповнюють ІПР, а й підбивають підсумки про її виконання (абз. 2 п. 1.1 Наказу № 623).
МСЕК має докладно описати всі чинники та елементи майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю в Розділі 5 «Трудова реабілітація» ІПР.
На жаль, МСЕК часто заповнюють ІПР формально — у розділі «Трудова реабілітація» пишуть без пояснень: «спеціально створені умови».
Як створити умови праці для особи з інвалідністю
«Спеціально створені умови» різняться залежно від захворювання або фізіологічних особливостей особи з інвалідністю. Завдання роботодавця — розв’язати цей квест і виконати вимоги розділу 5 «Трудова реабілітація» ІПР. До цього зобов’язує стаття 5 Закону № 875. Конкретні дії роботодавця залежатимуть від його обізнаності та зрозумілості ситуації, готовності МСЕК уточнити умови праці або згоди працівника звернутися до МСЕК. Пропонуємо чотири сценарії.
- Стан і захворювання працівника з інвалідністю дають змогу зробити однозначні висновки про необхідні умови праці. Створіть належні умови праці. За потреби обладнайте спеціальне робоче місце. Наприклад:
Закон розмежовує «звичайне» і «спеціальне» робочі місця особи з інвалідністю (ст. 1 Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV):
Атестувати робоче місце за умовами праці працівнику з інвалідністю не потрібно. Цей обов’язок роботодавців скасували в 2007 році.
- Умови, що слід створити, неочевидні. Надішліть запит до МСЕК. Попросіть конкретизувати в розділі 5 ІПР рекомендації чи обмеження щодо роботи працівника. Пошліться на Наказ № 623. Долучіть до листа засвідчену копію ІПР:
Відповідно до частини 5 пункту 1.1 Загальних положень Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого наказом МОЗ від 08.10.2007 № 623, МСЕК за потреби вносить зміни до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю. З огляду на вказану норму просимо уточнити (конкретизувати) в розділі 5 «Трудова реабілітація» індивідуальної програми реабілітації ДІДЕНКА Анатолія Петровича, працівника нашого підприємства, рекомендації чи обмеження щодо роботи.
Копію індивідуальної програми реабілітації, засвідчену начальником відділу кадрів Добренькою Г. О., додаємо.
Лайфхак 1. Не запитуйте МСЕК про можливість роботи на конкретній посаді. Якщо згодом постане питання про переведення, роботодавець знову не знатиме, чи не протипоказана робота працівнику.
Лайфхак 2. Якщо особисто відвезете лист і поспілкуєтеся з головою МСЕК, відповідь отримаєте швидше.
- МСЕК відмовилася конкретизувати умови праці, посилається на законодавство про захист персональних даних.Попросіть працівника особисто звернутися до МСЕК, що видала ІПР, за конкретними рекомендаціями щодо трудової реабілітації.
Стан здоров’я — це, дійсно, персональні дані. Але роботодавець запитує лікувальний заклад не про стан здоров’я працівника, а про рекомендації та протипоказання щодо умов праці. Мета запиту — виконати обов’язок зі створення належних умов праці. Відповідь на запит не порушить законодавство про захист персональних даних. Однак, на практиці МСЕК часто відмовляються надавати рекомендації, а відмову аргументують вимогами Закону «Про захист персональних даних».
- Працівник відмовляється повторно звертатися до МСЕК та уточнювати умови праці. Направте працівника на позачерговий медогляд за рахунок роботодавця. На час медичного огляду зберігайте за працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток (ч. 3, 4 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).
Що робити, якщо додержати рекомендацій МСЕК неможливо
Добре, якщо висновок МСЕК дозволяє працівнику з інвалідністю працювати на своїй посаді (за своєю професією) без зміни умов та режиму праці.
Складніше — якщо МСЕК вимагає змінити умови праці або забороняє роботу за посадою (професією).
Створити рекомендовані МСЕК умови можливо не завжди. Не маєте такої змоги — переведіть працівника з інвалідністю на роботу, що відповідає рекомендаціям МСЕК. Однак, не кожен варіант переведення влаштує працівника. Та й на підприємстві може не бути підходящої для нього роботи. Рішення — звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП.
Голова МК профспілки О. Дзюба