Головам ППО
Міська організація профспілки працівників освіти і науки України міста Кропивницького надає інформацію видавництва «Бухгалтер бюджетної установи» щодо суміщення професій (посад).
Визначення що таке суміщення професій (посад). Що таке суміщення професій (посад). У цьому допоможе ст. 105 КЗпП. Отже, суміщення — це виконання на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Зауважимо, що аналогічне визначення можна знайти у п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 р. № 1145 (далі — Постанова № 1145) та п. 1 Інструкції Держкомпраці СРСР, Мінфіну СРСР та ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 р. № 53-ВЛ (далі — Інструкція № 53-ВЛ). Вони продовжують діяти в частині, яка не суперечить законодавству України, у тому числі щодо визначення поняття «суміщення». Про це йшлося, зокрема, у листі Мінсоцполітики від 02.12.2005 р. № 9942/0/14-05/018-17. Суміщення слід відрізняти від внутрішнього сумісництва. Нагадаємо: сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи іншому підприємстві (у ФОП). Тобто виконувати роботу за сумісництвом можна лише у вільний від основної роботи час. У свою чергу, суміщення професій (посад) передбачає, що додаткова робота виконується в основний робочий час. Ще одна відмінність полягає в тому, що у разі сумісництва з працівником укладають окремий трудовий договір. Суміщення цього не передбачає. Його оформлюють наказом (п. 3 Інструкції № 53-ВЛ). У чому різниця між суміщенням та виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, який відсутній у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Тобто суміщення професій (посад) характеризується наявністю вакантної посади, обов’язки за якою і виконує працівник на додаток до своєї основної роботи (див. п. 1 Інструкції № 53-ВЛ). У той час як під час виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника посада за кимось зберігається згідно із законодавством (не є вакантною). Наприклад, працівниця перебуває у декретній відпустці. За нею зберігається місце роботи (посада). Виконання обов’язків за цією посадою іншим працівником підприємства не вважається суміщенням. Також не плутайте суміщення з розширенням зон обслуговування (збільшенням обсягу виконуваних робіт). Розширення зон обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт — це виконання поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією й тією ж професією або посадою. Що стосується суміщення професій (посад), то основна та суміщувана посади працівника мають бути різними. Наприклад, експедитор може суміщати роботу вантажника, а секретар керівника — роботу інспектора з кадрів. Таким чином, якщо вакантна посада відрізняється від тієї, яку працівник уже займає, і обов’язки за нею виконуватимуться в основний робочий час на тому самому підприємстві, маємо справу з суміщенням професій (посад). Умови суміщення Суміщення допускається за таких умов (п. 2 Постанови № 1145):
Крім того, як ми вже говорили вище, суміщення професій (посад) передбачає, що суміщувана посада є вакантною, тобто вона внесена до штатного розпису підприємства й не зайнята. Якщо за суміщуваною посадою немає вакансії, суміщення неможливе (див. постанову Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 824/238/19-а та лист Мінекономіки від 10.04.2020 р. № 3304-04/24218-06). При цьому оформлення суміщення не закриває посаду. Вона як була, так і залишається вакантною. Чи можна суміщати посади, якщо працівник працює у режимі неповного робочого часу Якихось перешкод для цього немає. Причому сказане справедливо і для сумісників. Як зазначало Мінсоцполітики у листі від 02.02.2015 р. № 102/13/84-15, у разі виробничої необхідності сумісник може виконувати додаткову роботу в межах свого робочого часу за суміщенням професій (посад). Врахуйте, що суміщення професій (посад) можливе лише в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією здатний забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи. Тому зазвичай воно встановлюється в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник. Хоча трапляються й винятки, якщо працівник, який суміщає вакантну посаду, має відповідну освіту (підготовку). Зверніть увагу! На думку Держпраці (роз’яснення від 05.01.2023), спеціалісту з охорони праці заборонено суміщати інші посади. Такий висновок зроблено на підставі п. 5.5 Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255. Відповідно до цієї норми працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій та завдань, які не передбачені Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ, самим Типовим положенням та системою управління охороною праці на підприємстві. Зауважимо, що раніше можливість суміщення для спеціалістів з охорони праці прямо передбачалася п. 1.4 Типового положення на підприємствах із кількістю працюючих менше 50 осіб. Проте після змін, внесених до цього пункту наказом Мінсоцполітики від 31.01.2017 р. № 148, суміщення для цих спеціалістів опинилося під забороною. А от за сумісництвом на підприємствах із чисельністю менше 50 осіб їм працювати можна. Документальне оформлення Встановлення чи скасування суміщення професій (посад) є зміною істотних умов праці. Якщо ініціатива встановити суміщення професій/посад походить від роботодавця, необхідно виконувати вимоги ст. 32 КЗпП. Нагадаємо їх. 1. Зміна істотних умов праці може бути визнана законною лише в тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва та праці (див. постанову Верховного Суду від 18.01.2018 р. у справі № 607/83/16-ц). 2. Якщо на підприємстві діє первинна профспілкова організація, зміну істотних умов праці слід погодити з її виборним органом (пп. 3 та 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП). 3. У загальному випадку ст. 32 КЗпП вимагає попереджати працівників про зміну істотних умов праці не менше ніж за 2 місяці. Проте у період дії воєнного стану цю норму не застосовують. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ у період дії воєнного стану повідомлення працівників про зміну істотних умов праці здійснюють не пізніше запровадження нових умов. Тому попередити працівника, якому встановлюється суміщення професій/посад, звісно, потрібно. Але не за 2 місяці, а в будь-який час до початку його роботи в умовах, що змінилися. Зробити це бажано у письмовій формі під підпис. 4. Перед початком роботи в нових умовах праці необхідно отримати від працівника заяву про згоду або про відмову продовжувати роботу в умовах, що змінилися. Якщо працівник не згоден працювати на умовах суміщення професій/посад, він звільняється на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Якщо ініціатива про суміщення професій/посад виходить від працівника, все значно простіше. Він просто подає на ім’я керівника підприємства письмову заяву з проханням встановити суміщення за бажаною посадою (професією), що є вакантною. Встановлення суміщення професій/посад оформляється наказом. У ньому зазначають:
Важливо! Окремий трудовий договір на суміщення не укладають. Також не потрібно:
Суміщення можна встановлювати на певний час або безстроково (п. 4 Постанови № 1145). У першому випадку суміщення припиняється із закінченням встановленого строку без оформлення додаткових документів. У другому — порядок скасування суміщення такий самий, як і його запровадження (див. вище). Оплата суміщення
За суміщення професій/посад має здійснюватися доплата. Чинне законодавство не визначає конкретних розмірів доплат для небюджетників і загалом залишає це питання на розсуд роботодавця. Так, згідно зі ст. 105 КЗпП розмір доплати за суміщення встановлюють у колективному договорі. Якщо колдоговору на підприємстві немає, прописати цей нюанс слід в іншому локальному акті роботодавця з питань оплати праці (наприклад, у Положенні про оплату праці), узгодженому з профкомом (представником трудового колективу). При цьому згідно з Генугодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки від 14.05.2019 р., яка діє до укладання нової, доплата за суміщення не обмежується максимальним розміром і встановлюється в рамках економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою (окладом) суміщуваної посади.Доплату за суміщення професій (посад) провадять на підставі відповідного наказу (розпорядження). Не ігноруйте цю доплату! На думку слуг Феміди (постанова Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 824/238/19-а), якщо працівники виконують додаткову роботу за посадою, передбаченою штатним розписом, у порядку суміщення, то їм обов’язково повинна здійснюватися доплата за суміщення професій (посад). Відсутність такої доплати Держпраці прирівнювала до недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А за це на роботодавця можуть бути накладені штрафні санкції у двократному розмірі мінзарплати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення (абзац п’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). З такими висновками погоджувалися й суди.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР зарплата працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути меншою за розмір мінзарплати. Якщо вона нижча, здійснюється доплата до мінімалки. При цьому для визначення такої доплати з розміром мінімальної заробітної плати порівнюють загальний заробіток працівника з урахуванням доплати за суміщення професій/посад. Доплату за суміщення у загальному порядку враховують при обчисленні середньої зарплати для визначення лікарняних, декретних, відпускних, компенсації за невикористану відпустку тощо.
Відповідно до п.п. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, доплата за суміщення професій (посад) належить до фонду додаткової зарплати. Отже, вона входить до бази нарахування ЄСВ. У ЄСВшному Д1 Об’єднаного звіту згадану доплату відображаємо у складі заробітної плати. Доплата за суміщення у загальному порядку обкладається ПДФО та ВЗ. У 4ДФ вона відображається з ознакою доходу «101». При цьому виокремлювати її не потрібно. Також не потрібно зазначати в Об’єднаному звіті з ЄСВ/ПДФО/ВЗ дати встановлення / скасування суміщення. Висновки
|
Голова МК профспілки Олександр ДЗЮБА
